Новини‎ > ‎

МЕТОДИ ПРОМЕНЕВОЇ ДІАГНОСТИКИ РАКУ МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ

опубліковано 12 квіт. 2017 р., 01:08 Кафедра онкології та радіології ‎(Підрозділ БДМУ, Чернівці)‎   [ оновлено 12 квіт. 2017 р., 01:53 ]


Рак молочної залози (РМЗ) – найбільш поширена злоякісна пухлина у жінок. РМЗ займає друге місце серед причин смерті від онкологічних захворювань після раку легень і являється основною причиною смерті жінок у віці від 40 до 59 років. За даними ВОЗ, щорічно в усьому світі повідомляють про більш ніж 1000 000 нових випадків РМЗ та більш 400 000 жінок вмирає щороку від цього захворювання. Ризик розвитку РМЗ на протязі життя складає приблизно 11% (приблизно у однієї з дев’яти жінок в усьому світі). За даними дескриптивної епідеміології в структурі захворюваності на злоякісні пухлини (ЗП) у світі рак молочної залози (РМЗ) посідає третє місце після раку легень та раку шлунка і становить 10% від всієї захворюваності. За даними інших джерел, у структурі смертності ЗП у світі РМЗ посідає шосте місце після раку легень, шлунка, товстої кишки, печінки і становить 6% від всієї смертності від ЗП.

З економічної точки зору лікування осіб з різними стадіями виявлення РМЗ має свої особливості. Лікування хворих на РМЗ ІІІ стадії коштує в 15-30 разів дорожче, ніж при І стадії. У той же час на діагностику витрачається тільки 5% коштів, а 95% - на лікування. Це співвідношення необхідно змінити у бік збільшення витрат на діагностику.

Діагностику захворювань молочних залоз здійснюють лікарі багатьох спеціальностей - хірурги, онкологи, гінекологи та інші. Знання переваг та недоліків різних методів візуалізації раку молочної залози необхідні кожному з них. Зростаюча кількість нових діагностичних методів та їх модифікацій змушує лікарів обирати первинний метод, який є найбільш інформативний. На сучасний момент розроблені стандартні програми щодо обстеження пацієнтів із захворюваннями грудних залоз з використанням високоефективних діагностичних методів у оптимальній послідовності.

Ш.Ш. Шотемор та інші вважають основними, наступні методи візуалізації молочних залоз:

1.           Клінічне обстеження.

2.           Традиційне рентгенологічне дослідження - мамографія.

3.           Стандартне УЗД, УЗД із доплерографією.

4.           Інтервенційні лікувально-діагностичні втручання з використанням діагностичних зображень.

5.           МРТ.

У групах жінок, які регулярно проходять мамографію, РМЗ у І стадії виявляється в 50-70% випадках, у 1/3 хворих має доклінічну стадію (при пальпації РМЗ не визначається).

Існує два види рентгенівської мамографії (МГ): скринінігова та діагностична. Діагностича МГ передбачає використання додаткових методів дослідження до повного визначення діагнозу у пацієнток із відхиленнями від норми, що були виявлені клінічно або під час скринінгу. При проведенні скринінгової МГ необхідно враховувати строки проведення дослідження - з метою ранньої діагностики МГ може проводитись жінкам від 40 і до 50 років 1 раз у 2 роки, а після 50 років – 1 раз у рік.

Н.И. Рожкова виділяє наступні основні переваги рентгенівської мамографії:

-   найбільш висока інформативність;

-   можливість отримання багатопроекційного зображення органа;

-    візуалізація утворень, що не пальпуються з різними проявами: у вигляді вузла, скопичення мікрокальцинатів та локальної тяжистої перебудови структури, внутрішньопротоковий рак розміром 1-2-3 мм.;

-   можливість використання широкого спектру неінвазивних та інвазивних методик, включаючи дуктографію – штучне контрастування протоків з точністю виявлення причин патологічної секреції у 96%;

-   проведення під контролем пункції кіст з діагностичною метою та можливістю одночасного склерозування їх;

-   конролюєма пункція патологічних солідних утворень з можливістю отримання матеріалу для цитологічного і гістологічного дослідження;

-   передопераційна внутрішньотканева маркіровка утворень що не пальпуються;

-   рентгенографія видаленого сектора з метою встановлення повного обсягу хірургічного втручання.

За допомогою МГ можливо:

-   виявити початкові ознаки хвороби завдяки порівняльному аналізу знімків у динаміці;

-   оцінити ступінь поширеності процесу;

-   визначити характер росту пухлини – моноцентричний чи мультицентричний;

-   оцінити стан другої МЗ, що важливо для вибору лікувальної тактики.

Мамографія – це єдиний метод диференціальної та топічної діагностики внутрішньопротокових захворювань.

Недоліки рентгенівської мамографії:

- не визначає рак Педжета без пухлинного вузла у МЗ;

- інформативність МГ знижується при щільному фоні МЗ, тому що при цьому в 2-6 % випадків неможливо виключити рентгенонегативний рак;

- не дивлячись на те що своєчасна техніка мамографії зводить до мінімуму опромінення молочної залози, метод пов’язаний з променевим опроміненням, що потрібно враховувати при багатократних дослідженнях, а також при дослідженні молодих жінок, у яких тканина МЗ має більш високу чутливість до радіаційного впливу;

- не використовується при профілактичному обстеженні жінок до 35-40 років.

В.А. Хайленко відмічає, що важливо не тільки проводити маркування новоутворень які не пальпуються перед виконанням хірургічного лікування, але й виконувати контрольну МГ видаленого сектора молочної залози, щоб впевнитись в адекватності хірургічного лікування.

На сучасний момент матеріально-технічна база структури охорони здоров’я України не дозволяє на 100% виконати скринінгову програму, щодо виявлення раку молочної залози за допомогою рентгенівської мамографії, однак при використанні цифрового мамографічного комплексу можна значно збільшити кількість обстежень, яка в діагностичному режимі становить (20-25 в день) та в скринінговому режимі (45-50 обстежень в день).

Едвард Пієн вказує на більші можливості цифрової мамографії  у порівнянні з традиційною рентгенівською мамографією внаслідок використання комп’ютерної обробки отриманих даних. Джилліан Ньюстед навпаки вважає що можливості цифрової мамографії обмежені, тому що цей метод дослідження пропускає ракові пухлини, в щільних молочних залозах, особливо у молодих жінок, неефективний у жінок після менопаузи і не визначає наявність мікрокальцинатів.

Ультразвукова діагностика являється методом візуалізації, який доповнює мамографію.

Н.И. Рожкова та Л.Ю. Гладка  виділяють наступні покази щодо проведення ультразвукого дослідження молочних залоз:

-   вагітність та лактація у жінок;

-   жінки до 30 років без скарг, бажаючі пройти обстеження з профілактичною метою;

-   жінки зі скаргами на захворювання молочної залози;

-   для диференціальної діагностики порожнинного або солідного утворення;

-   для діагностики кіст різного розміру;

-   при вузлових мастопатіях з нетиповими проявами;

-   для диференціальної діагностики збільшених аксілярних лімфатичних вузлів;

-   для спостереження в динаміці за запальними процесами.

Інтервенційні лікувально-діагностичні втручання з використанням діагностичних зображень, використовуються:

-   для контрольованої пункції візуалізованих утворень;

-   для склерозування кіст.

Недоліки УЗД:

-   мала інформативність при жировій інволюції залози;

-   рак, що не пальпується визначається тільки у 50% випадків (не визначає скопичення кальцинатів та тяжисту перебудову структури).

Своєчасна діагностика різних патологічних станів молочної залози, проведення диференціальної діагностику між ними та раком, допоможе правильно вибрати тактику щодо подальшого лікування хворих.

При виникненні будь-яких питань звертайтеся на кафедру онкології та радіології Вищого державного навчального закладу України Буковинський державний медичний університет (приміщення Чернівецького обласного клінічного онкологічного диспансеру, вул. Героїв Майдану 242).


Comments