Новини


ПРОФІЛАКТИКА РАКУ ГРУДНОЇ ЗАЛОЗИ

опубліковано 20 жовт. 2017 р., 02:31 Кафедра онкології та радіології ‎(Підрозділ БДМУ, Чернівці)‎

ПРОФІЛАКТИКА РАКУ ГРУДНОЇ ЗАЛОЗИ

Шульгіна В.В.


На виникнення раку грудей впливають різні фактори. Доволі часто неможливо виділити одну конкретну причину, тому що, деякі з них взаємопов’язані або впливають одна на іншу. Вплив деяких факторів ризику повністю неможливо уникнути. Необхідно знати вплив факторів ризику та звертати увагу на їх можливий вплив.
Фактори ризику раку грудної залози наступні:
-  вплив жіночих статевих гормонів, менструація що почалася завчасно, пізня менопауза, гормональне лікування або використання оральних контрацептивів (протизапліднюючі таблетки);
-  безплідність;
-  перша вагітність після 30 років;
-  рак груді або інші зміни грудей на протязі життя;
-  вік понад 50 років;
-  відсутність здорового способу життя: малорухливість, збільшення ваги в менопаузу більше ніж на 10 кг, зловживання алкоголем;
-  радіоактивне опромінювання, особливо в молодому віці;
-  сімейна схильність – захворюваність на рак грудей у кровних родичів 1 або 2 ступеня (у матері, бабусі) збільшує ризик захворювання у 2-3 рази. З усіх випадків рак грудей тільки у 5 % має сімейну схильність, тому її відсутність не виключає виникнення раку.
Лікар або акушерка повинні навчити кожну жінку починаючи з 20 річного віку проводити самообстеження своїх грудей, щоб знати які вони зазвичай та своєчасно відмітити зміни. Завдяки регулярному самообстеженню жінка може своєчасно визначити любі зміни в молочних залозах.
Не всі зміни у грудях – ракові зміни, багато з них які визначаються при обстеженні є доброякісними. Між тим не можна втрачати пильність.
Лікар повинен навчити жінку, тому що вона повинна негайно звернутися за допомогою, якщо виникла одна із перерахованих нижче змін:
- у грудях з’явилися вузлики або ущільнення яких раніше не було;
- розмір і форма грудей змінились (у порівнянні з попередніми);
- якщо підняти руки догори то права і ліва грудь відрізняються за формою;
- у ділянці соска відбулися зміни: втягнення соска, зміни форми та розташування, зморщення, поява виразок;
- з одного соска виділяється рідина, сосок або його ореола кровоточать або почервоніли;
- на шкірі відбулися зміни: почервоніння або інша зміна кольору, бугристість у виді «апельсинової кірки» та ін.;
- збільшені лімфатичні вузли підпахвинної ділянки;
- в одній груді біль або незручні відчуття.
Для попередження раку грудей та його раннього виявлення необхідно:
-  регулярне самообстеження грудей починаючи з 20-ти річного віку;
-  лікарська перевірка грудей у 20-30 років один раз на три роки;
-  лікарська перевірка грудей починаючи з 40 років раз у рік;
-  участь у скринінговій програмі в 50-65 років;
-  починаючи з 65 років необхідно проводити мамографічне обстеження один раз на два роки;
-  при визначенні любих змін у грудях пацієнтки повинні звернутися до лікаря та провести всі запропоновані ним обстеження;
-  уникати паління, ожиріння та зловживання алкоголем.
 

При виникненні будь-яких питань звертайтеся на кафедру онкології та радіології Вищого державного навчального закладу України Буковинський державний медичний університет (приміщення Чернівецького обласного клінічного онкологічного диспансеру, вул. Героїв Майдану 242).

СТОП МЕЛАНОМА

опубліковано 27 квіт. 2017 р., 01:59 Кафедра онкології та радіології ‎(Підрозділ БДМУ, Чернівці)‎   [ оновлено 27 квіт. 2017 р., 02:00 ]

   
  24 квітня з ініціативи Чернівецького міського управління охорони здоров'я та підтримки Буковинського державного медичного університету і Чернівецького обласного клінічного онкологічного диспансеру, проведено санітарно-профілактичну акцію
"СТОП МЕЛАНОМА".

У цей день мешканці Чернівців обстежили новоутворення шкіри (родимки, папіломи та ін.) в автомобілі швидкої медичної допомоги.

Меланома – одна з найбільш небезпечних злоякісних пухлин, яка розвивається з пігментних клітин та часто рецидивує.

Незважаючи на значний розвиток сучасної онкології показник захворюваності на меланому шкіри продовжує зростати.

Впродовж 5 років по місту Чернівці спостерігається тенденція до зменшення виявлення захворювання на меланому шкіри. Так за 2012 рік цей показник становив 12 випадків, 2013 році – 14 випадків, 2014 році – 9 випадків, 2015 році – 7 випадків, 2016 році – 8 випадків. Хоча по області цей показник з роками зростає так у 2012 році – 12 випадків, а у 2016 – 30 випадків. У 90% випадків ця локалізація діагностується в І та ІІ стадіях, що є позитивним моментом для подальшого перебігу захворювання та лікування.



МЕТОДИ ПРОМЕНЕВОЇ ДІАГНОСТИКИ РАКУ МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ

опубліковано 12 квіт. 2017 р., 01:08 Кафедра онкології та радіології ‎(Підрозділ БДМУ, Чернівці)‎   [ оновлено 12 квіт. 2017 р., 01:53 ]


Рак молочної залози (РМЗ) – найбільш поширена злоякісна пухлина у жінок. РМЗ займає друге місце серед причин смерті від онкологічних захворювань після раку легень і являється основною причиною смерті жінок у віці від 40 до 59 років. За даними ВОЗ, щорічно в усьому світі повідомляють про більш ніж 1000 000 нових випадків РМЗ та більш 400 000 жінок вмирає щороку від цього захворювання. Ризик розвитку РМЗ на протязі життя складає приблизно 11% (приблизно у однієї з дев’яти жінок в усьому світі). За даними дескриптивної епідеміології в структурі захворюваності на злоякісні пухлини (ЗП) у світі рак молочної залози (РМЗ) посідає третє місце після раку легень та раку шлунка і становить 10% від всієї захворюваності. За даними інших джерел, у структурі смертності ЗП у світі РМЗ посідає шосте місце після раку легень, шлунка, товстої кишки, печінки і становить 6% від всієї смертності від ЗП.

З економічної точки зору лікування осіб з різними стадіями виявлення РМЗ має свої особливості. Лікування хворих на РМЗ ІІІ стадії коштує в 15-30 разів дорожче, ніж при І стадії. У той же час на діагностику витрачається тільки 5% коштів, а 95% - на лікування. Це співвідношення необхідно змінити у бік збільшення витрат на діагностику.

Діагностику захворювань молочних залоз здійснюють лікарі багатьох спеціальностей - хірурги, онкологи, гінекологи та інші. Знання переваг та недоліків різних методів візуалізації раку молочної залози необхідні кожному з них. Зростаюча кількість нових діагностичних методів та їх модифікацій змушує лікарів обирати первинний метод, який є найбільш інформативний. На сучасний момент розроблені стандартні програми щодо обстеження пацієнтів із захворюваннями грудних залоз з використанням високоефективних діагностичних методів у оптимальній послідовності.

Ш.Ш. Шотемор та інші вважають основними, наступні методи візуалізації молочних залоз:

1.           Клінічне обстеження.

2.           Традиційне рентгенологічне дослідження - мамографія.

3.           Стандартне УЗД, УЗД із доплерографією.

4.           Інтервенційні лікувально-діагностичні втручання з використанням діагностичних зображень.

5.           МРТ.

У групах жінок, які регулярно проходять мамографію, РМЗ у І стадії виявляється в 50-70% випадках, у 1/3 хворих має доклінічну стадію (при пальпації РМЗ не визначається).

Існує два види рентгенівської мамографії (МГ): скринінігова та діагностична. Діагностича МГ передбачає використання додаткових методів дослідження до повного визначення діагнозу у пацієнток із відхиленнями від норми, що були виявлені клінічно або під час скринінгу. При проведенні скринінгової МГ необхідно враховувати строки проведення дослідження - з метою ранньої діагностики МГ може проводитись жінкам від 40 і до 50 років 1 раз у 2 роки, а після 50 років – 1 раз у рік.

Н.И. Рожкова виділяє наступні основні переваги рентгенівської мамографії:

-   найбільш висока інформативність;

-   можливість отримання багатопроекційного зображення органа;

-    візуалізація утворень, що не пальпуються з різними проявами: у вигляді вузла, скопичення мікрокальцинатів та локальної тяжистої перебудови структури, внутрішньопротоковий рак розміром 1-2-3 мм.;

-   можливість використання широкого спектру неінвазивних та інвазивних методик, включаючи дуктографію – штучне контрастування протоків з точністю виявлення причин патологічної секреції у 96%;

-   проведення під контролем пункції кіст з діагностичною метою та можливістю одночасного склерозування їх;

-   конролюєма пункція патологічних солідних утворень з можливістю отримання матеріалу для цитологічного і гістологічного дослідження;

-   передопераційна внутрішньотканева маркіровка утворень що не пальпуються;

-   рентгенографія видаленого сектора з метою встановлення повного обсягу хірургічного втручання.

За допомогою МГ можливо:

-   виявити початкові ознаки хвороби завдяки порівняльному аналізу знімків у динаміці;

-   оцінити ступінь поширеності процесу;

-   визначити характер росту пухлини – моноцентричний чи мультицентричний;

-   оцінити стан другої МЗ, що важливо для вибору лікувальної тактики.

Мамографія – це єдиний метод диференціальної та топічної діагностики внутрішньопротокових захворювань.

Недоліки рентгенівської мамографії:

- не визначає рак Педжета без пухлинного вузла у МЗ;

- інформативність МГ знижується при щільному фоні МЗ, тому що при цьому в 2-6 % випадків неможливо виключити рентгенонегативний рак;

- не дивлячись на те що своєчасна техніка мамографії зводить до мінімуму опромінення молочної залози, метод пов’язаний з променевим опроміненням, що потрібно враховувати при багатократних дослідженнях, а також при дослідженні молодих жінок, у яких тканина МЗ має більш високу чутливість до радіаційного впливу;

- не використовується при профілактичному обстеженні жінок до 35-40 років.

В.А. Хайленко відмічає, що важливо не тільки проводити маркування новоутворень які не пальпуються перед виконанням хірургічного лікування, але й виконувати контрольну МГ видаленого сектора молочної залози, щоб впевнитись в адекватності хірургічного лікування.

На сучасний момент матеріально-технічна база структури охорони здоров’я України не дозволяє на 100% виконати скринінгову програму, щодо виявлення раку молочної залози за допомогою рентгенівської мамографії, однак при використанні цифрового мамографічного комплексу можна значно збільшити кількість обстежень, яка в діагностичному режимі становить (20-25 в день) та в скринінговому режимі (45-50 обстежень в день).

Едвард Пієн вказує на більші можливості цифрової мамографії  у порівнянні з традиційною рентгенівською мамографією внаслідок використання комп’ютерної обробки отриманих даних. Джилліан Ньюстед навпаки вважає що можливості цифрової мамографії обмежені, тому що цей метод дослідження пропускає ракові пухлини, в щільних молочних залозах, особливо у молодих жінок, неефективний у жінок після менопаузи і не визначає наявність мікрокальцинатів.

Ультразвукова діагностика являється методом візуалізації, який доповнює мамографію.

Н.И. Рожкова та Л.Ю. Гладка  виділяють наступні покази щодо проведення ультразвукого дослідження молочних залоз:

-   вагітність та лактація у жінок;

-   жінки до 30 років без скарг, бажаючі пройти обстеження з профілактичною метою;

-   жінки зі скаргами на захворювання молочної залози;

-   для диференціальної діагностики порожнинного або солідного утворення;

-   для діагностики кіст різного розміру;

-   при вузлових мастопатіях з нетиповими проявами;

-   для диференціальної діагностики збільшених аксілярних лімфатичних вузлів;

-   для спостереження в динаміці за запальними процесами.

Інтервенційні лікувально-діагностичні втручання з використанням діагностичних зображень, використовуються:

-   для контрольованої пункції візуалізованих утворень;

-   для склерозування кіст.

Недоліки УЗД:

-   мала інформативність при жировій інволюції залози;

-   рак, що не пальпується визначається тільки у 50% випадків (не визначає скопичення кальцинатів та тяжисту перебудову структури).

Своєчасна діагностика різних патологічних станів молочної залози, проведення диференціальної діагностику між ними та раком, допоможе правильно вибрати тактику щодо подальшого лікування хворих.

При виникненні будь-яких питань звертайтеся на кафедру онкології та радіології Вищого державного навчального закладу України Буковинський державний медичний університет (приміщення Чернівецького обласного клінічного онкологічного диспансеру, вул. Героїв Майдану 242).


ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ

опубліковано 12 квіт. 2017 р., 00:39 Кафедра онкології та радіології ‎(Підрозділ БДМУ, Чернівці)‎   [ оновлено 12 квіт. 2017 р., 00:42 ]

Людина, яка хоче почати здоровий спосіб життя, в першу чергу повинна  проаналізувати свої звички і уподобання та визначити, що хоче змінити в собі. Необхідно вирішити від чого відмовитися та до чого привчитися – створити певний план своїх дій. Деякі люди кардинально в один день приймають і впроваджують свої рішення, іншим поступове їх впровадження.

Здоровий спосіб життя складається з багатьох складових. Здорове харчування – правильне харчування, допомагає людині уникати різних захворювань, збільшити тривалість життя, зберігати працездатність та підтримувати нормальну вагу. Для того, щоб організм отримував усі необхідні поживні речовини і повністю їх засвоював необхідно знати основні правила та принципи здорового харчування.

За даними різних джерел пропонуються наступні правила і принципи здорового харчування:

1. Різноманітне повноцінне харчування: правильне харчування повинно бути не тільки помірним і регулярним, але і різноманітним, тобто охоплювати всі ті продукти рослинного і тваринного походження, які містять незамінні речовини, які не утворюються в тілі людини самостійно).

2. Калорійність добового раціону повинна знаходитись у співвідношенні  до енерговитрат, тобто покривати мінімум необхідного (основний обмін) та робочу надбавку (залежить від виду діяльності). З віком калорійність добового раціону повинна знижуватися в основному за рахунок тваринних жирів і вуглеводів (хліб, картопля, цукор та ін.). Кількість білків повинна залишатися незмінною.

3. Харчуватися потрібно 5 разів на добу: нерегулярний прийом їжі призводить до порушення травлення. Найбільш раціональним є 5-разове харчування, приблизно в один і той же час. Тоді людина не переїдає, а травна система працює в звичному для неї періодичному режимі.

4. Їсти треба повільно. При перевтомі до початку прийому їжі необхідно трохи відпочити. Під час їжі потрібно відволіктися від думок про роботу, про справи, не слід вести серйозних розмов, читати або дивитися телевізор.

5. Їжу необхідно довго пережовувати, приймати в певний час, не на ходу. Рекомендується робити більше 20 жувальних рухів, перш ніж, їжа, взята в рот, буде проковтнута. Поспішаючи, зіпсуєте собі шлунок, а з ним і здоров'я.

6. Необхідно відмовитися від їжі всухом'ятку: рідкі страви, приготовані на м'ясних, рибних, овочевих і грибних відварах, сприяють виділенню шлункового соку. Першу страву можна супроводжувати основною з м'яса, риби, круп, картоплі та ін. Солодке їдять у кінці прийому їжі, тоді вплив шлунково-кишкових гормонів, які виділяються після вживання цукру і сповільнюють травлення буде менш відчутний.

7. Вживайте більше свіжих овочів і фруктів. Вони містять необхідні організму вітаміни, мінеральні солі, органічні кислоти, клітковину та інші корисні речовини. Покращують травлення, нормалізують обмін речовин.

8. Витримуйте питний режим. Пийте не менше 1,5 - 2,0 літри води в добу. Більш корисна некип‘ячена вода, очищена за допомогою фільтра або мінеральна столова. У спеку, при інтенсивному фізичному навантаженні та після вживання багатої на білки їжі води треба пити більше.

9. За сніданком і обід необхідно вживати білкову їжу: м'ясо, рибу, яйця, каші, овочі, сир. Каші краще готувати на воді - вони більш корисні.

10. На вечерею необхідно вживати молочні, круп'яні, овочеві страви. Вечеряти необхідно не пізніше ніж за 2 години до сну.

11. Вживайте нежирні кисломолочні продукти. Кефір містить тваринний білок, який не менш цінний за білки м'яса і риби, і легкий у засвоєнні.

12. Їжте свіжоприготовану їжу. Їжа, яка кілька днів простояла в холодильнику втрачає багато корисних властивостей. Фастфуд небезпечний великою кількістю пережарених олій, що місять канцерогени.

13. Один день в тиждень робіть розвантажувальним. Якщо це важко, то хоча б 1 або 2 дні в місяць. У розвантажувальні дні нормалізується робота травної системи.

14. Для правильного харчування приймайте вітамінні комплекси, особливо взимку та ранньою весною, при хронічних захворюваннях травної системи, коли з їжі організм не отримує достатню кількість вітамінів і мікроелементів.

15. Їжте тільки коли зголодніли: прислухайтеся до свого організму і не їжте, якщо ви не голодні. Це важливе правило для підтримки нормальної ваги.

16. Харчування після 40 років: дуже важливо дотримуватися правильного харчування. Потрібно вживати більше знежирених кисломолочних продуктів. Вони покращують роботу кишечника і доставляють в організм кальцій, калій, фосфор і інші мінеральні речовини. В раціоні повинна бути достатня кількість овочів та фруктів. Слід особливо контролювати споживання цукру.

17. Після 50 років організм гостро реагує на порушення водно-сольового обміну, тому не слід обмежувати вживання рідини. Вживання кухонної солі необхідно знизити.

Правил здорового харчування дотримуватися не так вже й складно, як здається. Необхідно усвідомити, що правильне харчування має стати частиною здорового способу життя, доброю звичкою, а не тимчасовою дієтою.

Наступною складовою здорового способу життя є заняття спортом або хоча б певними фізичними навантаженнями. Необхідно почати з чого-небудь нескладного: ранкової зарядки, фізичних оздоровчих процедур, відвідування басейна та сауни. Обов’язкова ходьба інтенсивним кроком кожен день не менше 40 хвилин. Особливо це важливо для тих, хто постійно за кермом і не мислить себе поза автомобілем.

Здоровий спосіб життя несумісний з курінням, наркотиками і надмірним вживанням алкоголю. Так що над цим пунктом теж доведеться попрацювати. Оберіть для себе прийнятний метод відмовитися від цих хибних звичок.  Для цілеспрямованої людини немає нічого неможливого.

Сон – важлива частина нашого життя. Тільки у стані здорового нормального сну правильно відновлюються сили організму. Середньостатистичній людині на сон необхідно не менше 8 годин на добу, а деяким людям і більше. Позбавляючи себе декількох годин сну, ми змушуємо наш організм використовувати резервну енергію, яка “зберігається” для екстремальних ситуацій. Витрачаючи її в повсякденному житті людина стає слабкою і не готовою впоратися з надзвичайною ситуацією, коли це дійсно буде необхідно.

Також складовою здорового способу життя є прогулянки та відпочинок на  свіжому повітрі, за містом. Віддайте перевагу прогулянку по місту замість перебування в клубі або кінотеатрі. У вихідні дні робіть прогулянки на велосипеді або на лижах, в залежності від пори року.

Дотримуйтесь здорового способу життя та будьте здорові!

До Всесвітнього дня бородьби проти раку.

опубліковано 7 лют. 2017 р., 03:54 Кафедра онкології та радіології ‎(Підрозділ БДМУ, Чернівці)‎   [ оновлено 7 лют. 2017 р., 03:55 ]

ПЕРШИЙ ДОСВІД РЕКОНСТУКТИВНИХ ТА

ОНКОПЛАСТИЧНИХ ОПЕРАЦІЙ НА МОЛОЧНІЙ ЗАЛОЗІ

Р.В. Сенютович, О.І. Іващук, В.Ю. Бодяка, І.В. Тащук, В.Ю. Унгурян, Б.І.Шумко

В Чернівецькому обласному клінічному онкологічному диспансері органозберігаючі операції становлять майже 50 % всіх оперативних втручань при раку молочної залози. Онкопластичні та реконструктивні операції за останні 5 років проведені у 92 хворих, що складає менше 10 % всіх проведених операцій.

Переважаюча більшість втручань - підшкірні мастектомії та пластики клаптем із широкого м’язу спини. Операції пройшли без ускладнень.

Онкопластична хірургія почала розвиватися в середині 90 – х рр. минулого століття. За пропозицією Clough онкопластичні операції розділяють на два рівні.

Рівень І – широке видалення паренхіми з пухлиною із закриттям утвореної порожнини мобілізованими гландулярними або шкірногландулярними клаптями. Гландулярні клапті мобілізуються з боку фасції і шкіри і зшиваються. При необхідності проводиться широка мобілізація шкірних клаптів і рецентралізація сосок - ареолярного комплексу.

При рівні ІІ – видаляють від 20 до 50% тканини молочної залози. Для досягнення добрих естетичних результатів необхідно висічення шкірних клаптів, ротаційних паренхіматозних клаптів, редукційної мамопластики контрлатеральної молочної залози для досягнення симетрії (displacement technique). Використовуються переміщені клапті, торакодорзальний або торакоепігастральний клапті (replacement technique).

Онкопластичні операції за А. Х. Исмайлов и др., (2014) розділяють на:

Перший рівень:

1.  Центральна сегментектомія з дерматогландулярною ротацією по Грізотті.

2.  Дерматогландулярна ротація ( в т. ч. з трикутниками Вінчі).

3.  Гландулярні ротації.

4.  Горизонтальна редукційна мамопластика.

5.  Масторедукція за типом інвертовентованщї Т”-пластики.

Онкопластичні операції другого рівня:

1.     Горизонтальний (торако-епігастральний, шкірно-жировий) клапті.

2.     Вертикальний шкірно-жировий клапоть.

3.     Дерматогландулярний клапоть з контрлатеральної молочної залози.

4.     Торакодорзальний клапоть.

Переваги онкопаластичних операцій загальновідомі:

1.     Кращі близькі і віддалені результати втручання.

2.     Кращий контроль хірургічних країв.

3.     Вищий рівень естетичного задоволення пацієнтів.

4.     Більша частота застосування органозберігаючих операцій.

Одномоментна реконструкція молочної залози після мастектомії є рутинним заходом в багатьох провідних онкологічних установах. Естетичні переваги такої операції очевидні, поскільки реконструктивні втручання виконуються на незмінних тканинах, без рубцевих деформацій. Під час мастектомії зберігається більша площа шкіри і субмамарної складки.

Losken et al. (2014) в метаналізі порівняв групу хворих з 3165 осіб з органозберігаючими операціями (ВСТ) і 5494 хворих з онкопластичними операціями. Розмір видаленої пухлини був більшим в онкопластичній групі (2,7 см2, група порівняння 1,2 см2). Вага видаленого препарату в онкопластичній групі була в 4 рази більшoю.

Позитивні краї рідше зустрічаються в онкопластичній групі (12% і 21%). Реексцизії становили 14,6% і 4%. Місцеві рецидиви становили 4% в онкопластичній групі і 7% в групі ВСТ.

В Україні реконструктивні та онкопластичні операції почали виконувати 7-8 років назад. Навіть найбільші клінічні центри мають невеликий клінічний досвід.

В клініці ЛІСОД («центр сучасної мамології») з 2007 по 2015 роки проведено 703 оперативних втручань на молочній залозі.

Одноетапні реконструкції з імплантом виконані 63 хворим. Реконструкція торакодорсальним клаптем (ТДК) – 7, ТДК+ імплант – 6. Дерматозберігаючі мастектомії- у 35, сосокзберігаючі мастектомії – 24. Місцеві рецедиви виникли у 1 пацієнта (1,5%).

            При проведенні онкопластичних операцій в Чернівецькому обласному клінічному онкологічному диспансері ми застосуємо крупнофракційне опромінення до органозберігаючої операції і додаткове після операції. Пухлину видаляємо разом зі шкірою та фасцією великого грудного м’яза. Препарат захоплюється пальцями хірурга, пересікаємо тканини зовні утримуючих пальців. Це гарантує хірургічні краї в межах 1 см. Незважаючи на те, що ми практично не проводимо експрес-цитологічного та експрес-гістологічного дослідження, місцеві рецидиви пухлин спостерігаємо рідко. Повторні ре ексцизії - ( в час операції) проводили у 26 % хворих.

         Наш досвід онкопластичних операцій невеликий. Ми почали застосовувати онкопластичні та реконструктивні операції з 2008 року, коли нашу клініку відвідали двоє австрійських хірургів і виконали три оперативних втручання (дві реконструкції клаптем широкого м’язу спини і одну реконструкцію клаптем на прямому черевному м’язі).

         З того часу в клініці виконано ще одну реконструкцію клаптем з прямого м’яза живота, біля 40 онкопластичних реконструкцій з використанням широкого м’язу спини, 40 підшкірних мастектомії з силіконовими протезами, з переміщенням місцевих тканин – 12 операцій. Пластичні операції сьогодні виконуються одномоментно з видаленням пухлин. Щорічно в клініці проводиться біля 80 – 100 квадрантектомій та лампектомій. Онкопластичні операції з мобілізацією і пересуванням клаптів паренхіми та шкіри проводять рідко. Ускладнення реконструктивних операцій спостерігали рідко -  на 100 втручань -  4 нагноєння рани, один частковий некроз країв переміщеного клаптя. Наводимо кілька знімків оперованих нами жінок.

         Показаннями до онкопластичних операцій в наших хворих були:

-         Молодий вік пацієнтів.

-         Невеликі молочні залози. При невеликих молочних залозах з’являються після видалення пухлин і з’єднання  швами тканин молочної залози (гландулярних мас) грубі косметичні дефекти.

         В даному аспекті операції на великих грудних залозах більш вигідні і навіть при видаленні сектору (1/4 залози) і простому зашиванні країв рани – косметичні результати непогані, хоча виникають проблеми із здоровою молочною залозою – для збереження симетрії необхідна редукційна мамо пластика здорової залози.

         Ми, як правило, використовуємо пластику торакодорзальним клаптем. Звертає на себе увагу мала кількість (12) онкопластичних втручань першої групи – з переміщенням гландулярної тканини (12). Зважаючи на рухомість молочної залози звести краї рани в молочній залозі вдається завжди.

         Не маючи можливості оприділяти гормональні рецептори і гени ризику в матеріалах тонкоголкової біопсії – операції, ми враховували тільки об’ємні показники доонкопластичних втручань, без біологічних властивостей пухлини.

         Одномоментні підшкірні мастектомії з використанням протезів виконували у пацієнтів, яким не планували післяопераційну променеву терапію.

         В останні роки, щороку виконується приблизно 10 онкопластичних.

         Особисті прохання молодих пацієнток в реконструкції були задоволенні в усіх випадках.

Реконструктивні та онкопластичні операції тривають приблизно 3 - 4 години, але враховуючи, що вони проводяться на м’яких тканинах і шкірі, вони не ускладнюють перебіг післяопераційного періоду.

         Важливий аспект реконструкції – вплив на її результати хіміо – променевої терапії. Наш досвід показує, що адювантна хіміотерапія не впливає на результати і частоту ускладнень одномоментних реконструктивних втручань. Після операції призначали променеву терапію в дозі 20 Гр. Реконструкція власними тканинами повинна бути адаптована до комплексного лікування РМЗ і особливо, до променевої терапії. Ранніх і пізніх місцевих рецидивів після онкопластичних операцій не спостерігалось.

         Висновок.

1.       Найчастішим єдиним видом онкопластичних операцій в Чернівецькому обласному клінічному онкологічному диспансері є використання торакодорзальних клаптів;

2.       Онкопластичні операції та підшкірна мастектомія із заміщенням залози силіконовим протезом протікають без ускладнень. Ранніх і пізніх локальних рецидивів (на 98 операціях) не спостерігалось.

Стденти п’ятого курсу медичного факультету №1 приймали участь у IX всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених "Актуальні питання клінічної медицини"

опубліковано 3 груд. 2015 р., 04:07 Кафедра онкології та радіології ‎(Підрозділ БДМУ, Чернівці)‎   [ оновлено 3 груд. 2015 р., 04:09 ]

Стденти п’ятого курсу медичного факультету №1 приймали участь у IX всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених "Актуальні питання клінічної медицини", яка відбулася 30 жовтня 2015 року в ДЗ «Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України».
Руснак Анастасія Вікторівна доповідала роботу на тему «Особливості репарації тканин навколо сітчастого імплантату на тлі злоякісного новоутворення» (науковий керівник – проректор з наукової роботи, професор кафедри онкології та радіології, д.мед.н., професор О.І. Іващук) та  Оленин Станіслав Олегович представив результати наукової роботи на тему «Особливості морфології грануляційної тканини навколо елементів сітчастого імплантату передньої черевної стінки при застосуванні гіалуронової кислоти в експерименті» (науковий керівник – в.о. завідувача кафедри онкології та радіології, д.мед.н., доцент В.Ю. Бодяка).

РОЖЕВА СМУЖКА – ЗНАК БОРОТЬБИ З РАКОМ МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ. 20 ЖОВТНЯ — ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ДЕНЬ БОРОТЬБИ З РАКОМ МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ.

опубліковано 21 жовт. 2015 р., 03:36 Кафедра онкології та радіології ‎(Підрозділ БДМУ, Чернівці)‎

 
    Як і у всьому світі, захворюваність на рак молочної залози в Україні зростає - в середньому на 1-2% за рік - і в даний час у структурі онкопатології жінок рак грудної залози займає одне з перших місць. Кожні 30 хвилин в країні виявляється новий випадок раку молочної залози, і щогодини від нього вмирає одна жінка. В цілому щорічно це грізне захворювання забирає життя майже 7, 5 тис. жінок по всій Україні. На жаль, саме пізнє виявлення цього захворювання є однією з головних причин того, що хоча в світі помітна тенденція до зниження смертності (в середньому на 1% за рік), в Україні зростання захворюваності супроводжується високим рівнем смертності. Рак молочної залози діагностується в запущених стадіях у чверті українських пацієнток, і половина з них помирає вже протягом першого року після виявлення.
    Не останню роль в пізньому зверненні до лікарів грає непоінформованість суспільства про справжній стан проблеми раку грудної залози, неконтрольований державою стихійний розквіт самореклами "народних цілителів», некомпетентних і, зазвичай, непорядних людей, а не лікарів-професіоналів. Через неправильне лікування хворі втрачають час, а хвороба набирає обертів.

    Тому кафедрою онкології та радіології БДМУ в день боротьби з раком молочної залози за участю студентів 3-го та 5-го курсів було тпроведено акцію «Кожна жінка повинна пам’ятати про рак молочної залози». Під час проведення акції студенти роздавали пересічним громадянам пам’ятку самообстеження молочних залоз куди входили адреса та контактні телефони лікарів-спеціалістів куди може звернутися жінка з будь якою підозрою на дане захворювання. А також була проведена санітарно-просвітницька бесіда з кожною жінкою. 



До дня бородьби з раком молочної залози.

опубліковано 15 жовт. 2015 р., 04:10 Кафедра онкології та радіології ‎(Підрозділ БДМУ, Чернівці)‎   [ оновлено 15 жовт. 2015 р., 04:11 ]

РАК МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ ЛЕГШЕ ПОПЕРЕДИТИ НІЖ ЛІКУВАТИ


26 Європейська студентська конференція (European Students Conference).

опубліковано 6 жовт. 2015 р., 03:58 Кафедра онкології та радіології ‎(Підрозділ БДМУ, Чернівці)‎

Студент шостого курсу 17 групи Комаровський Ігор Сергійович був учасником 26 Європейської студентської конференції (European Students Conference) яка відбулася у вересні  2015р. на базі клініки Charite, м. Берлін.

 Ігоро Сергійович мав стендову доповідь на тему «Особливості морфології грануляційної тканини передньої черевної стінки навколо сітчастого імплантату на тлі злоякісного новоутворення».

Під час конгресу проходив практику у відділенні пухлин опорно-рухового апарату. Асистував під час проведення оперативного втручання з приводу видалення ліпоми лівого стегна та меланоми правого плеча.

Був присутній на лекціях які читали видатні професори Німеччени та інших країн світу.

День вишиванки!

опубліковано 20 трав. 2015 р., 23:39 Кафедра онкології та радіології ‎(Підрозділ БДМУ, Чернівці)‎   [ оновлено 20 трав. 2015 р., 23:44 ]


Вишиванка є генетичним кодом української нації, споконвічним символом нашого народу. Ми повинні популяризувати українську культуру та показати шанобливе ставлення до народних традицій.  День української вишиванки ‒ це ланцюг минулого, сьогодення і майбутнього для кожного свідомого українця. Ми, сучасні українці є сполучною ланкою між минулим нашої нації з її історією і традиціями та нашим майбутнім. І надзвичайно важливо зараз не розірвати українського ланцюга часової єдності. Символ нації ‒ вишиванка ‒ завжди була, є, і буде необхідною для міцності української держави!


1-10 of 28