ДО ДНЯ БОРОТЬБИ З РАКОМ !!!

oncology Новини 0 Comments

РАК – ЦЕ ЗАХВОРЮВАННЯ

ЯКЕ МОЖЛИВО ВИЛІКУВАТИ, ЯКЩО НЕ ЗВОЛІКАТИ

 Впродовж останніх 100 років за рівнем захворюваності та смертності в світі онкологічна патологія перемістилась з десятого місця на друге, поступаючись лише хворобам серцево-судинної системи. За даними ВООЗ щороку вперше виявляють онкологічну патологію приблизно у 10 млн. осіб. За останні п’ять років рівень захворюваності на рак збільшився на 2,4%.

Україна займає друге місце в Європі за темпами поширення. Щорічно у нашій країні виявляють онкологічну патологію приблизно у 160 тис. осіб, від якої помирає близько 90 тис. пацієнтів, де 35% – це люди працездатного віку.

За даними персоніфікованої бази даних Національного канцерреєстру зростає захворюваність населення на рак ротової порожнини, ободової та прямої кишки, шкіри, молочної, передміхурової та щитоподібної залози, шийки та тіла матки, яєчника, сечового міхура, лімфатичної та кровотворної тканин.

Третину всіх випадків захворювання на рак складають новоутворення візуальних локалізацій, до яких відноситься: рак губи та слизової оболонки порожнини рота, рак шкіри, рак щитовидної, молочної та передміхурової залози, а також рак шийки матки.

Щодо раку губи та слизової порожнини рота. Серед найпоширеніших чинників, які призводять до виникнення злоякісних новоутворень даної локалізації, є тривала інсоляція, несприятливі метеорологічні умови, хронічна травматизація губ каріозними зубами та неправильно виготовленими протезами, куріння, вживання алкоголю, вірусна інфекція.

Не менш важливе значення належить передраковим захворюванням, таким як хейліт Манганотті, хвороба Боуена, вогнищевий гіперкератоз червоної облямівки губи, ерозивна папілома, шкірний ріг, кератоакантома тощо.

Майже у всіх випадках новоутворення виникає на нижній губі. Спочатку з’являється неболюча виразка з нерівними краями неправильної форми, навколо якої здебільшого має місце інфільтрація тканин. Згодом виникає біль, приєднується запалення, можлива кровотеча.

На слизовій оболонці порожнини рота з’являються неболючий вузлик, тріщини, виразки, червоні або білі плями. Пізніше виникає біль, посилене виділення слини, неприємний запах з рота.

При виникненні таких симптомів необхідно негайно звернутись до стоматолога!

З метою запобігання розвитку раку порожнини рота необхідно регулярно відвідувати стоматолога (1 раз на півроку). Своєчасно проводити гігієнічні заходи та санацію порожнини рота, адекватне протезування, лікування передпухлинних захворювань. Необхідно використовувати індиферентні мазі та гігієнічні засоби захисту губ, відмовитися від шкідливих звичок (куріння, вживання жувальних сумішей, що подразнюють слизову оболонку губ), а також уникати негативних чинників зовнішнього середовища.

Серед суттєвих чинників, які призводять до раку шкіри є посилена інсоляція, тобто надмірна дія ультрафіолетового випромінювання, іонізуюче та рентгенівське опромінення. Не менш важливе значення мають виробничі канцерогени, такі як вугілля, вугільна смола, гудрон, асфальт.

До фонових захворювань, які можуть спричинити рак шкіри, належать трофічні виразки, тріщини, післяопікові рубці, туберкульоз, сифіліс, папіломи, кератоакантми, аденоми потових і сальних залоз, бородавки.

Для раку шкіри характерна наявність плям, щільних вузликів жовтого або біло-сірого кольору, які зливаються з шкірою. У подальшому вони можуть мати мокнучий характер, утворюватися ерозії, виразки, іноді виникають кровотечі.

Однією з найбільш небезпечною та агресивною пухлино є меланома, яка утворюється з меланоцитів (клітин нейроембріонального походження, які продукують меланіновий пігмент).

У переважній більшості випадків меланома виникає на поверхні здорової шкіри, проте у третини осіб вона походить з утворів раніше пігментованих плям. Типові місця виникнення меланоми – це ділянки найбільшого потрапляння сонячного опромінення на шкіру.

Чинниками, що сприяють виникненню даного захворювання є генотип (біла шкіра, голубі очі, світле волосся, рожеві веснянки), а також наявність на шкірі пігментних невусів.

Оскільки меланома в початковій стадії росту подібна до пігментної плями або невуса, то за допомогою досить простого тесту “АBCDE” можливо запідозрити злоякісний ріст під час самостійного огляду.

“A” – асиметрична конфігурація утвору;

“B” – неправильні краї утвору;

“C” – зміна кольору, поява вогнищ гіпер- або депігментації, коричневих або синьо-блакитних вкраплень;

“D” – збільшення розмірів (діаметра) пігментного утвору;

“E” – еволюція будь-якого із вищепредставлених ознак (А, В, С, D) в динаміці.

З метою запобігання переродження пігментних невусів необхідно уникати їх травматизації, підвищеної інсоляції, ні в якому разі не займатися самолікуванням.

Для профілактики меланоми необхідно якомога менше перебувати під відкритим сонячним промінням.

Рак шкіри та меланома є найбільш доступною для масового візуального скринінгу. Кожна людина раз на місяць повинна здійснювати самостійний огляд доступних ділянок шкіри, особливо звернути увагу на зміни, що сталися з пігментними утворами, порівняти їх з результатами попередніх обстежень. Якщо особа належить до групи високого ризику виникнення меланоми шкіри необхідно раз на рік проводити огляд у лікаря – дерматолога або онколога.

До розвитку раку щитоподібної залози належать її дисгормональні порушення пов’язані з гіперпродукцією гормонів внаслідок йододефіциту, також не менш важливе значення мають іонізуюче випромінювання, спадкова схильність, вік понад 40 років, запальні та онкологічні захворювання молочних залоз та статевих органів.

Першим проявом раку щитоподібної залози часто можуть бути метастази в лімфатичні вузли шиї, у вигляді твердого пухлиноподібного утворення, яке дуже повільно збільшується.

Профілактика раку щитоподібної залози ґрунтується на своєчасному лікуванні її захворювань, систематичному проходженні профілактичних оглядів. Також, , Враховуючи те, що Чернівецька область належить до ендемічної зони варто уникати дефіциту йоду (рекомендується вживати йодовану сіль, морську капусту).

Рак молочної залози в Україні залишаються найбільш поширеним захворюванням серед жінок, особливо у віковій категорії понад 50 років. Групу ризику захворіти на дане захворювання становлять жінки віком 30-70 років, які мають в анамнезі: раннє статеве дозрівання чи пізню менопаузу, будь-які запальні процеси жіночих статевих органів, які порушують вироблення гормонів яєчниками, гормональні порушення (цукровий діабет, гіпотиреоз, ожиріння, тощо), травми молочної залози, подібне захворювання у родичів “по крові”, тривалий прийом протизаплідних засобів або гормональної замісної терапії, чи не виношування вагітності, нерегулярне статеве життя, відсутність чи пізнє материнство, аборти, пізня перша вагітність.

Перш ніж виникне рак молочної залози, виникають передпухлинні стани, тобто мастопатії, з яких близько 15% переходять у злоякісні новоутворення. Жінки хворі на мастопатії підлягають регулярному диспансерному спостереженню, адекватному лікуванню, яке підбирається лікарем – мамологом виключно індивідуально для кожної особи.

Раннє виявлення раку молочної залози дозволяє значно покращити результати лікування, якість життя пацієнток, зменшити летальність, а вчасне звернення до лікаря у більшості випадків гарантує повне одужання.

Для раннього виявлення передпухлинних змін та пухлинних захворювань молочної залози, кожна жінка після 18 років повинна уважно стежити за станом грудей, періодично проводити їх самообстеження.

Дуже важливо робити самообстеження молочних залоз систематично, тобто один раз на місяць, впродовж першого тижня після закінчення менструації, коли молочні залози не напружені. У випадку, якщо менструацій у жінки немає, варто робити самообстеження завжди в те саме число місяця.

Огляд проводиться перед дзеркалом, при доброму освітленні. Для цього жінка повинна роздягнутися до пояса, оглянути білизну особливо у тих місцях де вона безпосередньо контактувала з сосками. Наявність плям (кров’янистих, бурих або безкольорових) свідчить про патологічні виділення з сосків. Вони виникають при захворюваннях молочної залози за винятком молокоподібних виділень у жінок, які нещодавно годували груддю, коли ще не завершилися зміни зв’язані з вагітністю та лактацією.

Далі виконується огляд шкіри, котра повинна мати рівномірне тілесне забарвлення, без виразок або висипів.

Після огляду виконується пальпація молочних залоз круговими або клиноподібними рухами. Кожна залоза пальпується протилежною рукою, подушечками пальців, акуратно, м’яко: спершу перевіряють зовнішню половину залози, починаючи від соска, потім – внутрішню, направляючись від соска до грудини. Потім проводиться обстеження соска – акуратно та злегка здавлюється ареола між пальцями, щоб пересвідчитись чи немає виділень, а якщо є, то який їх характер.

На завершення обстеження необхідно пропальпувати підпахвинні, підключичні та надключичні ділянки, де можна виявити збільшені лімфатичні вузли.

Ознаками хвороби можуть бути: втяжіння ділянки шкіри залози, її набряк, втяжіння соска, відхилення його убік, зміна звичайної форми чи розмірів однієї із залоз, деформація ареоли соска, жовтуваті чи кров’янисті виділення з нього, почервоніння шкіри молочної залози, виразки, наявність ущільнень при пальпації, набряклість, болючість.

Крім самообстеження, кожній жінці починаючи з 18 років необхідно 1 раз на рік, у першій половині циклу, відвідувати лікаря – мамолога або гінеколога. Жінкам віком до 40 років один раз на рік необхідно робити ультразвукове обстеження молочних залоз, а віком понад 40 років – пройти профілактичне мамографічне обстеження.

Рак передміхурової залози це одне із найпоширеніших захворювань у світі, що часто діагностують у чоловіків літнього віку. Причини розвитку раку передміхурової залози досконало не вивчені, проте вагоме значення мають такі чинники ризику, як харчування, недостатня сексуальна активність, вірусні та венеричні захворювання, простатит, а також спадкова схильність. Не менш важливе значення мають передракові захворювання, такі як аденома передміхурової залози та доброякісна гіперплазія.

Зазвичай на ранніх стадіях рак простати перебігає безсимптомно. Перші симптоми починають виникати при поширенні новоутворення та появі метастазів. Єдиною ознакою за допомогою якої можливо запідозрити наявність раку простати при відсутності його симптомів, це підвищення в крові рівня простатичного специфічного антигену (ПСА). Як правило, в таких випадках, пухлина має невеликі розмірами, або присутні тільки передракові зміни.

Тому для ранньої діагностики раку простати дуже важливі скринінгові методи, а саме регулярне обстеження у лікаря – уролога чоловіків віком понад 45, які належать до групи ризику.

Рак шийки матки належить до найчастіших злоякісних новоутворень жіночої репродуктивної системи, частіше діагностується у жінок двох вікових категорій – 35-40 років і 55-65 років.

За результатами багатьох досліджень встановлено, що провідна роль у виникненні даного захворювання належить папіломавірусній інфекції, яка передається статевим шляхом. Також, до чинників ризику виникнення раку шийки матки належать імунодефіцитні стани, куріння, алкоголізм, перший статевий акт раніше 16-ти років, використання гормональних контрацептивів понад п’ять років, травми шийки матки під час пологів, абортів тощо.

Зазвичай, розвиток раку шийки матки перебігає безсимптомно. Діагностується він на прийомі у гінеколога, проте існують характерні ознаки, за якими можна запідозрити дане захворювання. Це порушення менструального циклу, міжменструальні кровотечі в середині циклу, поява кров’янистих вагінальних виділень світло-рожевого і коричневого кольорів після статевого акту.

Виникнення будь-якого з цих симптомів не означає, що у жінки є рак шийки матки, але для його виявлення або спростування слід звернутися гінеколога.

З метою попередження даного захворювання на сьогоднішній день рекомендовано щеплення від раку шийки матки, яке виконується при виявленні у жінки вірусу папіломи людини.

Отже, кожна людина повинна пам’ятати, що рак – це захворювання, яке легше попередити ніж вилікувати, тому своєчасне звернення до лікаря – це шанс на повне одужання та можливість уникнути радикального оперативного втручання.

Тому необхідно слідкувати за станом свого здоров’я та своїх близьких, регулярно відвідувати лікарів, з метою профілактичного огляду. При виникненні навіть незначної “підозри” на розвиток новоутворення – не слід зволікати, шукаючи цьому пояснення та виправдання, а необхідно негайно звернутися до лікаря.

 

Іващук Олександр Іванович

Бодяка Володимир Юрійович

Унгурян Володимир Петрович

Чупровська Юлія Ярославівна

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *